Дзеркало
Обсохлі губи і поросла щетина,
немите тіло біга голяка,
судоми зводять наболілу спину
і груди розрива від косяка.
Впирається весь зір в одну лиш точку
бажання змін відсутнє загалом,
чи пива хочу я, чи сочку,
усе життя як битва з вітряком.
Мені нічого не потрібно
і ніби не моя душа,
переді мною зігнуті коліна,
запухлі очі і вже німа рука.
Я мов мертвець лежу так непорушно,
немов поверх мене повіяв легкий вітерець,
в кімнаті як у бані душно
і як у морзі у кімнаті мрець.