І хліб, і пісня
Нема куди подітися від спеки,
Вона тебе знаходить й в холодку,
Хоча заб"єшся у куток далекий
Та дихать нічим, хоч стрибай в ріку.
У її хвилях можна освіжитись,
Від духоти сховатись хоч на мить.
Як без тепла нікому не прожити.
Так і від спеки все живе згорить.
Хай прохолодний вітерець остудить,
Напоїть дощик пшениці й жита,
То й матінка-земля так щедро вродить.
Хлібом і піснею хай доля розквіта.
2016 р.