І наче намагаємося жити
І наче намагаємося жити
Та боляче від кожної новини...
Будинки... Школи... Діти вбиті...
І страшно, чесно, кожної хвилини...
Та ми ж так намагаємося жити!
Ми ж свято віримо у нашу перемогу!
Ми знаємо, що зможем відновити
Руїни. Та жаль, вже не повернемо нікого...
Брати і сестри, подруги, матусі
Лишились янголами в спогадах, в думках...
І може я колись іще навчуся
Без розпачу і болю жити у очах
Але не зараз, коли щодня, щомиті
Вбивають, трощать, не бояться Бога...
А ми все ж намагаємося жити
І свято вірити у нашу перемогу!