К.Марло В.Шекспір Сонет 140
Жорстока, не пригноблюй, лиш кажи
Що так тобі пасує... - Слів отрута
Мої вуста змикає... до межі
Ран хитрощів... Дарма любові пута
Байдужістю втішаєш... Ні, не смій,
Брехню адресувати у любові...
Для інших збережи, хоч Боже, крий,
Вбачати ліки від хвороби в слові.
В бажаннях... з розуму мене зведеш,
Бо відчай все ж живе один, окремо...
Обманювати мрії можна все ж,
Кохати ж... - щастя бажаного тема.
Зло, наклеп - у любові не живуть,
Прийми любов мою - емоцій суть.