Хмари зимові косматі
Хмари зимові косматі
Сунуть з небес наче кара,
Гречно підступні пихаті
Ваблять мов гарна примара.
Вкриє краса білосніжна
Землю, дахи і дерева,
Сяятиме дивовижна
Чиста немов кришталева.
Та чарівні краєвиди
Серце по-зрадницькі крають,
Хвацькі байдужі флюїди
З тої краси визирають.
Холод охоплює мертвий
Душу знівечену часом,
Розум на тріски роздертий
Сніжним порошить окрасом.
Холод красу зберігає,
Холод життя не народить,
Холод морозом вбиває,
Мертве красі не нашкодить.
Кригою душу і серце
Біла зима оповила.
Крихітне мрійне озерце
Вщерть замела засніжила.
Тільки під снігом і льодом
Мрія в озерці зоріє
Що розморозиться згодом,
Прийде весна і зігріє ...
12.01.2021