Коли тобі не височіє сонце
Коли тобі не височіє сонце,
В крилатих хвилях хмар немає неба
Коли птахи за вирій повз віконце,
Лише тоді твоя в мені потреба.
Коли в дібровах линуть таємниці
І до нуля впаде до всіх надійність,
Коли ти із собою наодинці
Ти відчуваєш в мені необхідність.
Коли туманом оповиє місто,
А ясні зорі вже не запалають,
Коли тобі в квартирі стане тісно
Тобі у снах про мене нагадають.
Коли втрачаєш свої орієнтири,
А стукіт серця заміняє тишу,
Отримаю від тебе я пунктири
І як би не хотіла - не відпишу.
Залежність цю не важко зрозуміти,
Ніяких теорем чи тверджень хибних.
Життя своє важливо не змарніти
Із тим, кому ти зовсім не потрібний.