Листування
- Невже ми не побачимось з тобою
Ніколи більше? Милий не мивчи!
- Дай лИше попрощатися з війною
Й повір, що поряд будеш тільки ти.
- Розкидала нас доля в різні боки.
Нещадно так на різнії шляхи.
- Згадай, як ми робили перші кроки.
Один до одного боялись підійти.
- Я пам'ятаю все, я пам'ятаю.
Та боляче ще більш мені стає.
- Рідненька мОя, я тебе кохаю!
Ти найцінніше, що у мене є!
- Я плачу... Сльози сАмі ллються
І неспокійно дуже на душі.
- Все буде добре, люба, не хвилюйся!
Що тобі снилось, краще розкажи.
- Мені приснилася прогулянка по парку,
За руку ніжно ти мене тримав.
- Стояла осінь. Листя все опало
Із крон дерев. А поруч йшов трамвай.
- Звідкіль ти знаєш? Ти мене дивуєш!
Невже тобі наснився той же сон?
- Так ти ж завжди лише зі мной мандруєш
У царство снів! Ми зАвжди разом.
- Чому ж тоді тебе нечасто бачу?
Чому частіш одна, а не з тобою.
- Я здалека твій сон оберігаю.
В думках і в серці ти завжди зі мною.
- Пообіцяй мені, коханий мій, рідненький!
Що ти повернешся! Що ти обіймеш знову!
- Ну звісно ж я повернуся, дурненька.
Не говори про лихо ані слова!
Все буде добре, люба. Обіцяю!
Повернусь і обІйму тебе міцно!
- Скоріше б вже. Я так цього чекаю.
Молюсь за тебе кожну нічку слізно.
- Я знаю, мила. Я це відчуваю.
Твоя молитва наче щит незримий.
- Будь обережним, я тебе благаю!
Нехай біда лиха обходить мимо.
- Мені пора, кохана. Не журися.
Як буде час, то я напишу знову.
- Прошу єдине - тільки бережися!
Бувай. Сумую. Вдячна за розмову...