ми вимерли
ми вимерли
і байдуже усім
ми вимерли
і виїли свій безум
то пліснява звисає з наших вій
і губ замерзлих
на шкірі біла темрява
повір
під шкірою
хтось цідить кров за безцінь
сам у собі – і жертва ти і звір
у вічній черзі
то дай нам днесь
нарівно розділи
то дай нам сил
не випасти із тіла
павучий голод зачина турнір
як ми й хотіли
і байдуже
з щитом чи на щиті
однаково
не втриматись на тверді
сто шахівниць під нами прогнили
бо тьма – в осерді