Покажи мені гори
Покажи мені гори, назви їх, скажімо, Карпати.
Там, де вітер прозорий розгулює між рукавиць.
Ти так швидко говориш, ти точно не хочеш поспати?
А я так витріщаюсь, неначе ти теж - краєвид
Покажи, як це місто вкривається снігом і льодом,
Як рукою твердою мороз залишає курсив.
Заспівай мені пісню, назви її хай, колядою,
А якщо ми ще візьмем Меланку з собою в ліси?
А якщо нам за ранком? За руку? За роком наступним?
Тут куди не наступиш - скрипить під підошвою наст.
Хтось до нас он уже написав кілька речень для вступу,
А за нами - варіанти для назв.
А за нами - сюжет.
А за нами гора, а між нами і слизько, і в'язко,
І вітри, як хлопчиська, цілують в обидві щоки.
Хай між всяких там драм наша буде не драма, а казка -
Збережи, розіграй, напиши її нам від руки.
Покажи мені гори - такі, щоб аж тьохкало в грудях,
Щоб уже не хотілось нікуди, крім наших підніж.
Ти так гарно говориш, я жодне зі слів не забуду,
Закохай мене в грудень. Затримай його ще на ніч.