Сльози даремна трата страждань
Віриш не віриш, та все ж нанівець
Стільки часу витрачено і зусиль
На те, що колись писав олівець
Все одно розказав краще біль
Все одно запамятався краще біль
а не рима паскудна зі старого вірша
Творчіть зазвичай позбавлена гроша
Але сльози даремна трата страждань
Так сказав вголос береш ноутбук
Зазираєш за комір своїх амплітур
Там же бачиш великий досвід сумних букв
Наче кладязь синіх і чорних палітур
Розмволяєш із Богом, із Богом листів
Богом рим, наснаги і чаклунів
Бо тільки так, з тебе вийде що не вийшло давно
А тоді - себе в руки, і проживаєш гівно
Віриш не віриш, та біль не мине
Проте, десь у віршах залишиться шмат
Його запечатують поки не висохне
А потім він піде до мрійливих дівчат
Запамятати що сльози даремна трата страждань!
Плакати все одно тобі доведеться
Але творчість що вийшла із сумних міркувань
Нажаль, насправді найліпша