Сонце заходить за обрій багряний
Сонце заходить за обрій багряний
Вітер тихо колише Країну мою
Ненечко рідна я ще не сплю
тихі подихи Ночі тривожні такі
знов потвори гризуть нашу Землю і нас
кожен день віддзеркалює минулий час
Місяць кров’ю відблискує
смерчі крадуть в нас наших дітей
дай Земле силу яку мав Антей
дай нам родючості повні серця
дай Земле силу бо маєш сповна
тої що вилила в тебе війна
Сонце як я вже боїться йти спати
й плаче дійшовши до видноколу
подругу Нічку впускає спроквола
плаче до Місяця Вітра гукає
молиться Сонце Землю благає
дати всю міць тим хто світ захищає