Та що була..
Я напишу останній вірш про тебе,
прощальний вальс, з емоцій та зі слів.
Ти моя нездолана ереба,
чи так треба?
Шлях вже наш зотлів.
І кількість наших днів зішла вже до останніх
і невблаганно час римує мемуари.
Та тільки ще повисло в повітрі несказанне..
Слідкуючи за нами, ховається в примари.
Цей вірш буде останнім, напевно що останнім,
я буду намагатись забути почуття.
І стане крапкою навік моє сумне прощання..
Дякую за все..
Та що була твоя.