у вас пороги проросли пшеницею
у вас пороги проросли пшеницею
єство наземне полетіло птицею
я знала вас я була сестрицею
я була братчиком вашому роду
якому колись не було переводу
я та хто ввібрала всю вашу свободу
і не зронивши найменшого слова
в душі віднайшла кожну першооснову
і словом хрестилась й не гілку тернову
й не п’ять колосочків вплітала в волосся
не так вже тепер то колись так велося
у моїм волоссі зерно розрослося
паруються бузьки у моїх венах
ви б знали які в мене очі зелені
яка шовковиста трава в моїх генах
які міцні корені в моїх ногах
розлогий барвистий квітучий шлях
і ви наді мною у слові в зірках
і ви в колосках що плекають пороги
від подиху аж до пролитої крови
від кожного дня і до дня перемоги