У зболеного серця вічний сум
У зболеного серця вічний сум
Який від нього друзки віддирає,
Скривавлене пронизливістю дум
З тривогою в майбутнє зазирає.
З минулого страждання і журба
На пекло перетворюються в часі.
Молитва і обіти і мольба
Дають лише надію бідоласі.
Не має серце спокою в житті,
Гармонію в дитинстві розгубило,
Тріпоче день і ніч в серцебитті
Яке його ж за це й занапастило.
З розбитих мрій все менше сил стає,
Все важче з Часом битися щомиті.
Та серце б'ється, не перестає,
Його обійми щирі і відкриті.
Надія серцю сили додає
Що жевріє остання ледь відчутно.
Хто вірить тому радість Бог дає
Як не було би важко, тяжко, скрутно.
Не кожний біль роз'ятрює ущерть,
Не кожна радість щастям є насправді.
Удар останній означає смерть
І серце заспокоїться назавжди ...
01.05.2021