В мереживі зорянім долю шукаю
В мереживі зорянім долю шукаю,
Чомусь заблукала й до мене не йде,
А я ж її змалечку досі чекаю,
Коли ж моє щастя до мене дійде.
Знедолена вдача - ні щастя ні долі,
Суцільні чекання у пошуку мрій,
Життя розтікається в часі поволі,
Вже скоро й спочину в могилі сирій.
Душа все бунтує і серце тріпоче,
З грудей вириваються в зоряний світ,
Та вічність прийняти нещасних не хоче
І небо глузливо шле сяйвом привіт.
Дивлюся на зорі та й долю гукаю,
Агов моє щастя, агов мій талан.
Сузір'я мовчазні та й я замовкаю,
А зоряне сяйво віщує обман.
У зорь мерехтіння пророче й правдиве,
Захочуть то скажуть що правда що ні.
Чоло вже у зморшках, волосся вже сиве,
А щастя нема і не буде мені.
Чимось я прогнівив, не зміг догодити
Тим суддям що з неба суворо зорять.
Прохаю не кривдити й благословити
Останні хвилини що смерть сотворять ...
30.05.2021