Вічне життя чи забуття
Зеленим віялом помахує ялина
І пахне свіжістю приємною від неї.
А час так стрімко і невпинно лине,
За ранком день і полудень, і вечір.
Та нічка темна або вся у зорях
Минає непомітно, ранок знову.
Отак спливають швидко дні і роки,
Веде життя із долею розмову.
Вони тебе зненацька запитають
Що ти корисного зробив й лишив по собі,
А ти вже будеш їм відповідати
Скільки добра тут тврено тобою.
Чи вдячність маєш ти за свої справи,
А чи нема за що казать "спасибі",
Чи забуттям Господь тобі віддячить,
Чи в пам"яті нащадків будеш жити.
2017 р.