Відьма (пісня)

Обгорілими руками

Креслиш знаки на пісках.

Той, хто смів тебе образить,

Пізнає страждання смак.

Ти ж не діяла ніколи

Шкоди іншим дотепер…

Та вогонь тебе намовив,

Щоб мучитель твій помер.

Ти прожила дивні дні

Ти палала у вогні

Кращі друзі – чорний кіт

І пітьма

Ти відкрилась небесам,

Ти ховалась у лісах,

Та навколо – тільки страх:

Ти – відьма…

Біль і страх минуть колись.

Там, де будеш жити ти,

Зам не знатиме ніхто,

Мала через що пройти.

І тоді сама природа

Згладить шкіру на лиці

Й знову в тебе буде змога

Володіти світом всім…