я не посмію подарунки вуст приймати
я не посмію подарунки вуст приймати
вони враз спалюють і сумніви й вагання
закохують
заховують
запалюють повстання
і всі бояться щастя те займати
я не подивлюся тобі у ніжні очі
вони враз знищать тугу й смак прощання
слова
слова
палкі слова кохання
переростуть у дні наші і ночі
я буду відбивати кожен дотик
він мене спалить знищить я зомлію
але наснись
явись
молись
прийняти сон зумію
тільки не дотик лиш тільки не дотик
та не на довго сон хай зостається
бо буде дихання моє перекривати
серце душити
жити
буде мені той сон все заважати
і в кров мою як погляд твій вплететься