Жадність людська
Навесні рясним буяла цвітом,
Влітку - ягоди солодкі між гіллям.
Черешня милувалась білим цвітом,
Поки людей ватага не прийшла.
Обскубали усе-усе до "бубки"
Та обламали з листям всі гілки,
Їли, набрали в відра ягід й в руки,
Ніби не бачили ніколи.Йшли роки,
Деревце всохло, є на те причина
Чом не цвіте й не родить ягідок.
Жадність людська черешеньку згубила,
Але чи зрозумів із них це хто?
2015 р.
