Жити спогадами чи майбутнім?
Заховані спогади у замкненій кімнаті
Заховані вони вже там давно
І навпроти цих дверей , сиджу я вдивляюсь в небо
В прохолодну порожнечу дивлюсь
Усі краски , усе небо – все воно синє
Пролітають , як мрії високо птахи
Заховані спогади у замкненій кімнаті
Заховані вони не просто тут
Піде дощ змиє все
Заржавіють замки і відкриється прохід туди
Та чи варто двері відчиняти навпроти
Можливо, й там зовсім не вони
Можливо, спогади не ті, які ти хочеш?
