Мисик Василь
Сорочка прилипає. Гаряче.
Стовпіє сонце в плесі. Налилося
І втомно жнивареві на плече
Злягає огрядне, важке колосся.
Повільний вітер ледве чутний дзеньк
Од кузні донесе та й знов затнеться.
По вінця обрію налитий день
Копаються гави в одвійках,
І скляно дзвенить од стежок.
Спокійно по косих лінійках
Спускається перший сніжок.
Шликами стовпці голомозі
Вбирає під шкільним вікном,
Закутує літо, що в стозі