а. s.
і на її страчений лік
і на її збиті долоні
молись іудо
молись
колись і тобі побачать гріх
поїзди такі беззахисні і мрійливі
люди зверху такі чесні і сонні
твого волосся зібрана честь
твого тіла любов і розпусність
твого лиця сталева невинна сила
випікаєш на шкірі золоті мірила
говориш що колись також любила
думаєш що в кожній вулиці на тебе чекає псих з ножем?
він в середині тебе
і перерізає твої голосові зв'язки
своїм словом
на найболючішій мові від людей
читає руни
торкається книг
відчуває життя на дотик
піднімає святих мерців із могил
не зважає на їх супротив
чому питають нас пси - поводирі
чому наші хазяїни такі добрі й чуткі
чому ночами нам не вистачає сна
ми стережемо їх подих
і неправильні повороти ключів