Олена Коршун
А завтра буде ранок, новий день
І забере світанок все лишень.
Всі роздуми, думки тяжкі підуть,
Від смутку твоє серце вбережуть.
А завтра все спочатку, новий шанс
Дає життя прожити і лиш час
Не питай чому,
Не питай навіщо
Все рівно йому,
Все рівно, не більше.
Не кажи тих слів,
Що ваги не мають,
Посміхнися,
Зміни своє життя!
Посміхнися
Сьогодні і щодня
Буде інша
Реальність і буття,
Ти боїшся, як і я,
Змінити своє життя,
Віддатися почуттям,
Бажанням і відчуттям,
Знову помилитися,
Спокою лишитися.
І знову чистий аркуш на столі,
Для чого, ну скажи, то все мені?
Нова сторінка і глава життя,
І невідомо де ще буду я!
Питаюсь Бога: "Що там у кінці?"
Кохаю, я так тебе кохаю,
Дивлюся на тебе і бажаю,
Щоб ця війна не розлучила нас,
І щоб Творець беріг тебе весь час.
Чекаю, я так на мир чекаю,
Я під твоїм крилом,
Я у твоїй любові,
Огорнута теплом,
Тану, тону поволі.
Я у твоєму дні,
Твоїх світанках, нóчах,
Я знову ховаю
Свої почуття,
Даремно страждаю,
Але така я!
Звикаю чекати
На те, що нема,
Мою розбиту душу
Заспокій, збери,
Я все забути мушу,
Щоб вперед іти.
Не говори нічого,
Обійми лише,
Падають…
Кажуть, що падають,
на землю тихо падають
Сніги, дощі…
Згадують…
Усі ще згадують,
Ти є кохання чистої води,
Душею, серцем уперед лети
За межі тіла та буття,
У тобі сенс всього життя.
Ти незбагненне взагалі,
Частина бога на землі
Вірити…
Тобі так хочу милий вірити
І сумніви усі відкинути…
Я знаю треба просто вірити,
Твоїм словам, тобі повірити..
