Олена Коршун
Вибір є завжди і всюди
І хоч ми прості є люди,
Але створюємо життя
Своє самі ми без кінця.
І наші мрії нас ведуть
Вперед і впасти не дають.
Зігрій мене
Від холоду зими,
Знайди лише
Мої сліди в пітьмі.
Я не далеко
Броджу у цьому світі,
І знов війна холодна і безжальна,
І знову рушаться життя.
Все це було, історія печальна,
Свобода - дорога мета.
І знову кровоточить в серці рана,
І правда в кожного своя,
Коли цвіте все навкруги
І дочекався ти весни,
Облиш погане і живи
Сьогодні, завтра і завжди...
Не опускай своєї голови,
Сонце зійде після ночі,
Тихо, по краю
Знову я йду, не знаючи куди,
Часом згораю,
Але стояти гірше ніж іти.
Одне чекаю,
Та все не так, як думалось мені
Моя любов, то ніжність,
Тіло до тіла, пліч-о-пліч,
І лагідність, прихильність,
Про все розмови день і ніч.
Моя любов, то тиша
І спокій поруч на душі,
Я за тебе моя Україна!
Я з тобою країна моя!
Ти відважних людей породила,
Ти більше ніж дім - ти життя!
Ми з тобою все відвоюємо,
Переможемо в цій війні,
Десь глибоко,
Десь глибоко в душі
Так холодно,
Так холодно вночі.
Ти бачиш це,
Ти бачиш це і знов,
О, Господи, я прошу, обійми
До себе мене ніжно пригорни.
Допоможи турбот позбутися,
Довіритись тобі, забутися.
Навчи не забувати, вірити
В дива й любов повірити.
На висоті
Усе по іншому стає,
Навіщо ти
Забувся, що таке теж є?
Нам втриматись ніяк,
Я хочу від тебе дитину,
Гарненьку таку та любиму.
Характер щоб мала твій,
І носик, можливо, мій.
Я їй подарую життя.
Вона – твоя частка й моя.
А я даремно
Тебе чекала
І десь таємно
Надію плекала.
Я несвідомо
Всіх уникала,
