Олександр Зорін
Я майже встиг,
закриті двері.
Відкритих книг
останні сторінки.
Розчеплені на атоми
Чому ти тут, у моїй голові?Від того сум дощами падає на плечі,наче немає місця більше на Землі,де ти б могла провести вечір.Навіщо знов з'явилась уві сні?Дай відпочить мені лише годину.Мов талими снігами навесні,минає час і рухає хвилини.За що у краплях крові ти моїхтанцюєш вихором у серці?Хіба ж нема шляхів простихзакрити в ньому усі дверці?І з кожним кроком, кожним днемз очей у мене десь виходить колір.Я був колись опівночі вогнем,тепер зола, і вітер гонить попіл.
Вечірнім вітром казку розкажи,
коли у вікон вимикаються екрани,
кіно про миті щастя покажи,
зливним дощем замий болючі рани.
І ,розливаючи по вікнах дощ сльозами,
Дощить.
Розкидають з асфальту воду,
близькі, але чужі авто.
І наче осінь вийшла з переходу
і час шукати не нове пальто.
Ці краплі десь підуть в глибокі води,
Так давить на скроні
і сковує груди.
Дивлюсь з підвіконня
на дивні споруди.
Стріляє у серце
ну от і все...
той клятий рубікон мене вже наздогнав...
Занедбаний перон - сюди вже не прямує потяг,
залишився лише один вагон, і в ньому вітер та панує холод.
Зірватись миттю в біг? Не доженеш!
Упасти в чорний сніг - замерзнеш.
Розганяє вітер хвилі у безмежнім океані,
несе човен на вітрилі, крізь надії і тумани.
Надимає вітер крила, в синім небі під зірками,
розриває він вітрила, крила навпіл над полями.
Увімкніть мені реєнкарнацію
теплою водою з крану,
зробіть мені трипанацію,
щоб я не міг зайти в оману.Забийте літа дощамиу ванній - тривогою,
щоб перестало тягнути
у груді штовхати хворобою.Вимкніть мене з ліхтарями
Де ти?!! Я кричу у пустоту.
Мої птахи всі піймані в тенети,
закинуті у вічну мерзлоту,
далекої червоної планети.
Так тихо, що лунає дзвін
Привіт, яскрава вранішня зоря,
скажи мені, хто я сьогодні?
Чи кинуть якір в море з корабля,
чи штормовою хвилею в безодню?
І коли Сонцем увійдеш в зеніт,
Летить моя яхта по хвилях
у тихий, теплий океан.
Ще сили є і вітер є в вітрилах,
десь в даличі лютує ураган.
Біжить по водах блакитних,
В режимі радоімовчання
човен мій іде під воду,
усі мої зазнання,
злито по трубах водопроводу.
В режимі повної тиші