Beorht Kush
Народжений під фальшивим небом,
Ри́мами вбивати сміх,
Звичайний хлопчи́на без неба,
Зважніло свій шлях дола́.
Кроки все важчають й важчають,
Поки ти граєшся в піжмурки з долею
Спогад із пам’яті велетня стих,
Й навіть якщо ти будеш в невагомості,
Ефект смерті твоєї натисне на тебе
Так,
Як ніколи раніше не тис.
Працюю цьогоріч невпинно,
Без вихідних та відпустки,
За робочим столом щогодинно,
Та мені до вподоби це місце.
Робота тут теж мені до вподоби,
Хоч часом кортить і поспати,
Я – ти,
Я та утрачена година,
В котрій зійшло тобі із рук
Те,
Що ти немов якась дитина
Гуляла в дощ із моїх мук.
индивидуальность чужих постов
идентична диванному быту
и даже диваны лажают и просят,
постой,
в то время как кошки теряют сотни хвостов
в поисках дешёвой мыши.
Я хочу злетіти до хмар
Щоб розповідати небу про тебе
Щоб ніжне сяйво нового дня
Лоскотало шкіру мою
Бо треба
My eyes should rest
And so should I
I am so tired of this, at all
I want to feel alive again
At least for once
That would be nice