лице постаріє а маска залишиться вбрана
час навіть душі розклАде на мертві шматки
він повільно живою водою облиє із крана
а водою мертвою втопить вчорашні сліди
він усе забере у свою невідому долину
у підвалини дум де тече швидколинна ріка
ампутує минуле немов смертоносну пухлину