Бордусь Дмитро
***
Розкажи мені сотні казок
Я бачу лиш тільки сорок
Темні крилаті птахи
Цю смерть що приносять вони
Забирають хвилини життя
Ты убиваешь взглядом прохожих
Разрываешь на части дома
Глаза с орбиты снимаешь
Вскрываешь чужие сердца
Палишь сердце моё ты до тла
Мою душу в космос пускаешь
Навіщо питаєш про це
За що тебе можна любити
Я в котре тобі розкажу
Що чудеснішої не існує
Твої очі прекрасні як світ
Шедевральні потоки надії
Наскільки закохався в ці очі?
Цей сміх забути не можеш
Цю постать ти бачиш в пітьмі
Навіщо кохав, розкажи!
Чому вона сниться тобі?
Ти ж сказав що забув
.Чи багато ночей ти плакала?
Уявляючи завтрашній день
Уявила ти матері сльози
Що чекала сина одна
Але тут включила новини
І біля екрану ревла