ніхто і ніколи
космічний танець
безкінечний рух
гравітація почуттів
в голові моїй барвисто розливаються,
божевільні картинки, думки ожили в реальні барвінки.
шалені акварелі жадання на тлі вимальовуються,
хороводи розпусти у незайманих кутах вирисовуються.
кричала на мене, як
на холопа, забувши
про все інше,
крім наших тіл
півторашки, милі крихітки
ніжні, як пелюстки квітки
але трахати їх це вже ціла наука
бо вивертаєшся, як їбана гадюка
безмежний досвід, нестримні бажання,
де поєднались насолода і страждання.
солодка агонія, екстаз і біль -
мазохізм вершить свій безжальний стиль.
Комусь сподобалась твоя анкета!
Чи то повії, чи то школярці.
Що ж, прийдеш до мого шеолу,
Де навіть не воняє котою.
метелик летів,
а я дивився,
як зникала вона,
як зникали надії.
злиття тіл у екстазі
вершина буття чи лише початок?
природа жартує над нами
одним змахом руки
розвалився на ліжку
тиж прожогом дивишся
ніби я божевільний
вночі наснилась і вбилась в мізки
думка шалена, розбурхані змістки.
глуздом поїхав, ніяк не заспокоюсь,
навколосвітня нудьга черепної коробки.
загнаний в кут самотності гарчу,
від люті, безсилля болі реву.
людське так близько і так далеко,
наче кістка, що в повітрі завмерла.
"мама дала життя,
тато характер,
а я першокурсниці,
яку вперше бачу".