Лана Краска
вона починала ненавидіти відстані
і кляті життєві обставини
кілометри
маршрути
для неї здавалися пеклом
не раєм
... і знову в житті її все шкереберть
до біса конспекти , плани та мрії
чекання на дозвіл - то гірше за смерть
хвилина на ніжність - як доза морфіну...
а їй не смакувала самота
долати відстані і перепони - ради чого ?
аплодисменти
квіти
перемоги
в театрі долі порожньо - то ж як
рамки і правила
залиште для інших
жінка не знає
ніяких обмежень
Богом і долею
їй подаровано
і обираючи між двох
ти помилився , моя доле
тобі самотності політ
дорожче тихої розмови...
2022 рік
поза форматами і стандартами світу
поза законів , правил і принципів
різні
далекі
не схожі
на відстані
ти мій листок , мій чистий папірець
в мені написані рядки чекання
я одинак... а ти душі знавець
ти моя мрія , істина , зізнання
ми сам на сам... а нивою життя
крокують наші душі непомітно
вона щодня порушувала десятки правил
пила каву без молока та цукру
переходила дорогу на червоне світло
і апельсини купувала не на кілограм , а на штуку
додому поверталася повз парк і пішки
що бачу в обличчі твоєму
зцілованому не раз
на фото
в уяві
у снах
ти чуєш цей дощ ?
ти чуєш цей сміх ?
ти віриш в любов ?
ти віриш в цей гріх ?
ти мій не на вік
я вільна ,мов птах
мій світе
край моїх вчаровань
де лине завше пісня - самота
мій любий край
моє жадане слово
що зрідка відпускаю в небеса