Poems by Таня Бенещук

All Poems Original Poems Translations

« ‹ 1 2 3 › »

Лягло перо в надії у зізнаннях

Лягло перо в надії у зізнаннях,

Душа зітхнула від жалю.

Я не сказала слів тобі прощальних,

Ти так і не сказав мені «люблю».

В конвертах білих,летять до тебе сльози,

Ранковими туманами біжить моя журба.

Слова в рядки скупі,важким камінням впали,

Таня Бенещук

Спрошу тебя, не ответишь

Спрошу тебя, не ответишь…

Кричу, но как всегда молчишь.

А на асфальте дождь рисует силуэты,

Где ты все дальше от меня бежишь.

Я разбиваю руки и целую небо,

Сказать молю, когда вернешься ты.

Но небо отвечает мне не смело:

by Таня Бенещук

Ты сердце ложью напоил

Ты сердце ложью напоил,

А равнодушием вогнал мне гвозди в спину.

Ты говорил, что никогда так раньше не любил,

И я поверив воскресила веру, и надежду.

Теперь над пропастью брожу я как слепая…

Над городом парю я мыслью по-ночам.

Ведь ты когда в меня любовь вдыхая,

by Таня Бенещук

Гадюкою в’ється на серці журба

Гадюкою в’ється на серці журба,

Печаль все міцніше стискає в обіймах.

З тобою так «вільно», без тебе —- «тюрма»,

За обрій надію відніс чорний ворон на крилах.

Минають рокИ… З гіркОю самотністю я

Щоночі лягаю у постіль.

Потрібно терпіти та сили триматись нема,

by Таня Бенещук

За тобою вже більше не плачу

Я сьогодні насмілюсь сказати,

Що тебе розлюбила давно.

Не боюсь «їй» у руки віддати,

Все життя, що між нами було.

Хай бере усього без остатку,

Хай радіє, що серце ущент.

Відпускаю та мушу на згадку,

Таня Бенещук

Судьбы злодейские замашки

Судьбы злодейские замашки,

Известны нам с былых времен.

Сбивает с ног, срывает маски,

То усмиряет жизнь, то бьет ключом.

В ее руках мы как марионетки,

Играем роль от циркача до палача.

Она сегодня дарит радость, пишет сказки,

by Таня Бенещук

Ти мій Душею, серцем і рукою

Ти мій. Душею,серцем і рукою.

Ти мій. Любов і ненависть моя.

Собі зізналась надто пізно,

А ти зрадів,що й досі думкою твоя.

Мої вірші,мені ж мечами стали,

Вони мій сміх безмежним сумом нарекли.

Пробач,що ядовито так в’їдались.

by Таня Бенещук

Ты для мены глоток надежды

Ты для мены глоток надежды,

Глоток заботы, теплоты.

Ты тот , кого так не любила прежде,

Ты воплощение моей мечты.

Бывает мне порой с тобою трудно,

Но позови и я перед тобою.

Я улыбнусь любя, совсем не гордо,

by Таня Бенещук

В тобі моє життя, моя любов, моя надія

В тобі моє життя, моя любов, моя надія.

Тобі вірші мої, мої пісні, мої слова.

Тобі лише дарую радість,серце,віру…

Ти оберіг, опора…молодість моя.

Моя любов крізь роки днів не заржавіла,

Моя любов міцнішала, цвіла.

Цвіла трояндою, як не здійсненна мрія,

Таня Бенещук

Народ зневірений, обкрадений, безсилий

Народ зневірений,обкрадений,безсилий,

Народ дідів моїх,моїх братів.

Якби він знав,що дух козацький буде зламаний,

Душив ще б у колисці він своїх синів.

Як можуть ті,що п’ють,їдять та сяють золотом ,

Спокійно жити на землі?

Невже не бачать злиднів,чвар та голоду,

Таня Бенещук

Плыла земля вращая небо каруселью

Плыла земля вращая небо каруселью.

Под темною вуалью скатились слезы на лицо.

Когда с другой гулял по переулку,

В ладонях пряча обручальное кольцо.

Бежав я в ночь, сбивала ноги…

Пришла же к Богу на крыльцо.

Ты растерял все мысли кроме бешенной тревоги,

by Таня Бенещук

Привіт, колишній мій Привіт

Привіт, колишній мій. Привіт,

З календаря подій вже зірвано немало…

Скажи чи згадуєш осінній шепіт мрій,

Як до нитОк, кохання, душу пробирало?

Чи згадуєш незграбний вальс,

Танцюючого з вітром листя?

Всі перехожі: хто під парасолю, хто у плащ,

by Таня Бенещук