Виктор Харламов
"Вскрылись" сто дней, миг надежды лаская,
Мёд обещаний насмешками сыт...
Власть прячут в гад...же...ты властных корыт,
Предполагая дожить хоть до мая.
Мир дураков вечной лживостью сытый,
З моєю Музою заручишся ще ти,
Слова бери для лестощів, де сором..,
Поети про прекрасні сни мети
Напишуть... Знай, не пишуть вірші хором.
Благословляючи палкі рядки
"Утёнком гадким" начинал я, в детстве,
Свой путь к вершинам жизни и судьбы...
В 12-ь "Библию" читал в соседстве
С любви проростками... "Где., не рабы..."
- Ещё не знали поголовной веры,
Мои лучшие песни:
Признание- www.youtube.com/watch?v=c59W0nGGogY Балаклава —
Маленький Лондон — www.youtube.com/watch
Мама — www.youtube.com/watch?v=EUasYwmrUhg
Ялта — www.youtube.com/watch?v=x7b8vaIj7fc&t=66s
Город Юза — надменный Донецк — www.youtube.com/watch?v=qI9JooxkotA&t=33s
Мне уютно и тоскливо между дивами Орфея,
Что желать любя игриво, в слове мудрости немея.
У Цветаевой Марины шарм стихов таланта Бога,
Бал словесный Гумилёвой Анны страсти дней в три слога.
Шоколадниця с кофе .., є сьомга на грилі,
І готель; все керується смаком бажань.
Є дівчата красиві ще й - виключно милі ,
Звісно, хлопці й мужчини, вій трепетна рань .
Йдуть розмови, бентежать тіл трунки і очі ...
Горячие морозы ночи дня:
Газ перекрыт на Украину вовсе
Россией в силы неподъёмном форсе...
"Пугающем" весь Мир.., тебя.., меня...
"Нас нет нигде и не воюем мы!
Німіє Муза, має щастя зиск;
Все ж вихваляє незабутнє, мову.
Що ж золотим пером писати блиск,
Примушує самотність знову й знову.
Коштовності від слів, де розум є,
О Ялте моей не скажу лишь спою:
Там берег и крут, и богат, не иначе,
Республика Крым, здесь со мной, наяву,
О здешних порядках московских судачит.
Джалиту познать невозможно, - ничьей
Належати собі, моя любов,
В цей світ йдемо ми зовсім не навіки,
Готуючись до вічності... В журбі,
Чи в радощі, знаходим часу ліки..
Погіршуєм і вигляд, і красу -
Що і кого б я не любив… Брак слів
Відповідальних, бо прийшли похмуро,
Розкаже: " Я, з країною, той збив
Вмить, Боїнг, що летів аж до Лемпура.
Ні, іншої країни не було
«… Гомера лаяв, Феокріта;
Зате читав Адама Сміта
І був великий економ,
А не якийсь собі вже гном;
Знав, як держава багатіє,
І чим живе, і як, чому