Кисельов Леонід
Як у нашому селі
Кращі в світі ковалі.
Що майстри вже, то майстри:
Ремонтують трактори,
Лагодять поїльні,
А ще на дозвіллі
В камені, в дереві, на папері,
У бронзі, в мармурі, в небутті…
А вже на крицевій небесній сфері
Літавці карбують його путі.
На ритинах,
на порцеляні,
На прапорах,
на рушниках…
Леонід Кисельов – На терасах дерев тільки вітер, вітер, вітер…
Колихайтесь, тераси дерев…
П.Г.Тичина
На терасах дерев тільки вітер, вітер, вітер
У прозорих пазурах листя дере.
Чорнопері круки, як химернії квіти,
Рано ще, рано.
Ще і мати не вставали
І до мене не гукали:
Вставай,сину!
Ще і батько не вставали
Ходім, хлопче!
Та не однаково мені…
Шевченко
Він був як полум’я. Його рядки —
Дзвінкі і небезпечні, наче криця,
Переживуть і жито, і пшеницю,
І хліб, і сіль, і війни, і віки.
Коли б тобі горенько та печаль,
То ти б вийшов на вулицю та й кричав.
Пісня.
Голосять баби на згарищах,
На труну сльозами ллють.
А вірші — так це не горе ще,
Радше втіха у жалю.
Мій щур такий любесенький,
Любесенький, дурнесенький,
Співає у норі.
Ніякої мелодії,
Лише коти-добродії
Біжать на те “крі-крі”.
