Сан Марія
Зізнаюсь тобі у коханні:
Моє серце належить тобі.
Боялася так, що востаннє
Вогні твої бачу нічні.
Я люблю тебе, чуєш, люблю.
я пам’ятаю святий день,
іронія для атеїста.
не вистачить моїх кишень,
зібрать з того тепла намисто.
і день як день, а я не я.
очам своїм не довіряю.
Я ніколи не знала тебе до сьогодні,
День як день, ніч як ніч, ти як ти.
Під цим сонцем бувають палкі́ та холодні,
І всі різні – окремі світи.
Сто людей і нови́х сто історій,
У цей час і пишу, і читаю твою.
Щодня і щоночі навколо пітьма.
Ти маєш йти далі, хоч світла нема.
Буває самотність на плечі впаде,
Але хто шукає, той завжди знайде.
Пишемо ми чи написано вже?