Богдан Юрковський
Семья, квартира, тёплый чай.
И с запоздалою весною
Пишу ребёнку невзначай,
Как познакомились с тобою,
Как я писал тебе стихи,
Нехай життя буде коротким,
Нехай над тілом зацвітуть
Кущі із запахом солодким,
Залиште там, нехай ростуть.
Хай дощик капає із неба,
На случай, если я умру,
Пожалуйста, не падай духом,
Ведь я одну тебя люблю,
Горячим телом, мёртвым трупом.
Огни на улице. Так жаль,