Ната Тиха

Полтава|Ukraine

А.

Не выбрать ничего? Уйти?
Ты говоришь, что это просто?
Забрать в себе любовь в груди.
Всё оборвать. Так резко. Жестко.

А я бежала от тебя! 
В тебе боялась раствориться.
Ты ведь молчал... А я, любя,
Страшась в догадках ошибиться,

Бежала. Но потом опять
К тебе украдкой возвращалась.
Не повернётся время вспять
Как бы исправить не старалась

Всё то, что сломано давно,
Разбито. Не собрать осколки...
Но, знаешь, мне не всё равно!
И сколько ждать ещё? Ах, сколько?!

Пока утихнет в сердце боль?
Стараюсь вытерпеть страданья,
Но все старания на ноль 
Сведут опять воспоминанья.

Я выбирала смертный яд,
Запив им жадно яд любовный.
Жить без тебя — что сущий ад!
Тебе я отдала свободу.

Continue reading...
156
0

Лишень

Я прошу одного: ви лишень не торкайтеся

ані рук моїх втомлених, ані серця.

Не чіпайте, будь ласка.

І також не насміхайтеся.

Кожен вирішить сам, як найліпше йому живеться.

Continue reading...
171
0

Осіннє

Осінній чай із присмаком жури,

   пожовкле листя падає під ноги.

Сховатись хочеться від галасу юрби,

   звернути геть з просторої дороги

   на стежку вужчу, тиху і сумну,

   обрамлену жовтневими квітками,

Continue reading...
338
0

Коли...

Коли врешт захлинуся образою,

І вже не дочекаюся старості,

Я все поясню лише фразою:

"Втомилась від недосконалості".

154
2

Мої мрії врешті збуваються

Мої мрії врешті збуваються.

Лиш чомусь не в моєму житті.

Серце б'ється, болить і крається,

Відпускаючи мрії ті.

Відпускаючи в вільне плавання

До чужих неблизьких берегів

Continue reading...
248
0

Блукати нічним містом

Блукати нічним містом

Між ліхтарів безмовних,

Шукаючи "з того ж тіста"

Друзів. Чи лиш знайомих?

Щоб чай, як і ти, – з цукром.

Під дощ щоб без парасолі,

Continue reading...
338
1

Отруєне серце не вилікуєш так просто

Отруєне серце не вилікуєш так просто.

Чай з цукром безсилі. Аж хочеться в ріку із мосту!

Це гірше від раку, бо чорні токсини образи

Пронизують серце, немов руйнівні метастази.

Ін'єкцію  вбивчу, що серце тепер роз'їдає,

Вколоти найлегше тому, хто давно тебе знає,

Continue reading...
170
0

Я тобі подарую життя все своє

Я тобі подарую життя все своє. А у нім - цілий світ. Цілий світ! Розумієш? Я не зраджу ніколи, я віддам геть усе. Сподіваюся, ти зберегти це зумієш.

Я не прагну свободи. Я в полоні твоїм почуваюсь вільніше, ніж орлиця в польоті. Мрію завжди тебе називати 'своїм'. І ділити на двох всі падіння і зльоти.

Я долоні твої ні за що не віддам! Я триматиму їх навіть в горлі у прірви! Поряд йти хочу завше цим довгим життям, щоб у старість удвох крокувати манірно.

Я тобі подарую життя все своє. Не лишу собі й краплі, до сльози що подібна. Все життя. Все життя! Що моє - те твоє.

Тільки б знати: воно тобі справді потрібно?

Continue reading...
967
0

Життя може бути

Життя може бути. Це так нині модно казати. Не тільки казати. Так жити. І так відчувати. Лише 'може бути'. Ні краплею більше чи менше. Облиш свої мрії. Без них жити в сто разів легше. Полиш сподівання. Вони приведуть лиш у прірву. Не жди подарунків від долі. В усьому знай міру. Не прагни. Не вір. Не чекай. І ніколи не згадуй того, що боліло під серцем. Забудь. Не оплакуй.

Занурся в буденно-важливе, моя вічно зайнята Марто!

Прожити без мрії можливо.

Єдине скажи: а чи варто?

153
0

Він був забавкою для тебе

Він був забавкою для тебе. Ти награлася і лишила. Усвідомити тобі треба: його серце ти вщент розбила.

Залишила стікати кров'ю - почуттями, що їх плекав він! Отруївшись твоєю 'любов'ю' , він журбу намагався в каві

потопити. А потім - в віскі. Потім ще щось - аби міцніше! А міцніше твоїх обіймів не знайшлося нічого. Й ліпше

було б вирвати і забути. Але ти пустила коріння дуже глибоко - не минути болю, рвучи сердець сплетіння.

Тобі байдуже. В тебе - інший. Будь щаслива! Кохай завзято! Тільки не забувай, що серце... вбила... любляче... твоя... зрада.


136
0

Не згадуй про колишнє

Не згадуй про колишнє,

Не думай про минуле -

Немов опав цвіт вишні,

Воно вже промайнуло.


Continue reading...
228
0

Трояндовий джем

Ліки від всіх негараздів найліпші —

Трояндовий джем.

Навіть коли вже не пишуться вірші

І повно проблем,

Continue reading...
271
0