![Як вода дощова проливається туга на душу]()
Як вода дощова проливається туга на душу,
Заливає, наповнює, топить й тече поза край.
Слів нема, лише біль що стерпіти і втримати мушу,
Бо таку маю вдачу й вмирай не вмирай, а співай.
Та веселощі й радість із сумом з журбою не дружать,
Не співають засмучені серце й душа у пітьмі,
