Лита Чижова
предріздвяний блиск очей, дзенкіт бокалів.
запалимо свічки, облишимо лайку,
і щодо безсилого гніву — на завтра,
бо сьогодні наші люди занадто,
занадто довго терпіли страждання,
забагато переносили жалю, —
вона реставрує ікони,
та досі не вірить у бога.
він ніколи не торкався зброї,
але мстить на передовій
за брата.
вони не мають шансів на щастя,
сьогодні тебе знову ламає.
звіриний оскал, скажений погляд, —
він не приходить до тями.
ну ж бо, лишайся поряд.
твій милий більше ніколи