Нам відкрила щедра осінь кошики гостинні.
Стали дні холодноросі, срібнопавутинні.
Пустотлива, норовлива, справжня жінка наче:
То під сонечком щаслива, то з дощами плаче.
То танцює безупинно з вітром вальс по кругу,
То запросить на гостину заметіль- подругу.