Валентина Красновид
Я Літо п’ю по краплі, по ковточку,
Смакую його терпкість, як вино.
Всміхаюсь кожній квіточці й листочку,
Які зів’януть скоро все-одно!
Бо, в світі, все проходить та минає,
Як щедро нас одарює зима
Святковими та радісними днями!
Щедрівки, Новий Рік та дух Різдва
З колядками та щирими піснями!
Ще ночами підмерзає та холодний вітер дме,
Й латки снігу крижаного ще маячать де-не-де.
Все застигло перед стартом довгожданої Весни,
Бо ще вітер теліпає шлейф холодної Зими!
Й час, неначе, зупинився й вкрився пеленою,
І ніяк не розминеться Весна із Зимою!
Після Січня місяць Лютий на посаду заступив,
І одразу всюди хаос та гармидер учинив.
Наробив біди лихої, гілля в лісі розгойдав,
Пусті гнізда на деревах буревієм позбивав!
Все завмерло у знемозі й морозній неволі,
У нічну пітьму поринув стоголосий літній день,
Вже ні галасу не чути, ні мелодій, ні пісень...
Розчинилась в сонній тиші беспросвітня літня Ніч,
Лише гу́кає, тривожно, одинокий нічний сич.
М’яко стелить літня Нічка теплу бархатну постіль,
Чим пахне Осінь? Во́гким падолистом,
Що землю вкрив барвистим ліжнико́м.
А легковажний вітер, як навмисно,
Перевертає його цілісним пластом!
Насінням перезрілим пахне Осінь,
Черный чай? Воды стаканчик?Нет! Все это лабуда!Крепкий кофе, плед, диванчик.С добрым утром, Господа!
Цілу нічку завірюха звіром завивала,
Як та відьма-навіжена шабаш влаштувала.
Вгамувалася під ранок шалена стихія,
Вийшов з хати я на ганок, що за чудасія?
Кучугури на подвір"ї й снігу по коліна,
Літо, ранок, гарний настрій,
Ось такий обставин збіг!
Є бажання дременути
За зачовганий поріг!
Поблукати в лабіринтах
Залетіла бджілка у пусту хатину,
Одягає матінка біле́ньку хустину.
У щирій молитві долоні складає,
І дзвін Великодній довкола лунає.
Пахощі акації! За́крут в голові!
Оповили серденько, спогади сумні.
Пісню про коханнячко, соловейко-птах,
Весело насвистує, аж зриває дах!
У густому гіллячку він гніздечко звив,
Й для своєї по́дружки, пісню присвятив!
Знов посунулось часу корито,
Знов Весна завітала в наш край.
Всі радіють, дорослі та діти,
Хоч, вставай із постелі й співай!
Хоча й свят було взимку чимало,