Тінь ...
Мне осталась одна забава:
Пальцы в рот — и веселый свист.
Прокатилась дурная слава,
Что похабник я и скандалист.
Ах ! какая смешная потеря !
Много в жизни смешных потерь.
Не знав що більше не зустріну,
Що біль залишиться не знав,
Не знав яку велику ціну
Той день моєї зради мав.
Так сталося, немає винних,
Так випало на долю нам,
Вітер листям золотавим бавиться грайливо.
Кружить вихором яскравим повітряне диво.
Піднімається, злітає танок бурштиновий.
Уповільнено спадає наче сніг казковий.
Осінь землю прикрашає у вбрання барвисте.
Гостювати спокушає в свято урочисте.
Так хочеться кохати як уперше
Аби летіла з тями голова
Аби було затісно в грудях серцю
Аби тікали з розуму слова.
Аби душа гойдалася на хмарах,
А тіло мліло від солодких мрій,
Бажаю жити вільним козаком.
Бажаю щастя вільній Україні.
Бажаю під святковим рушником
Збиратися усім в своїй родині.
Бажаю всім красивих справ як мрій,
А мрій красивих як на небі зорі
Канонади колесо кружляє,
Кличе за собою в далечінь,
За гріхи рахунок виставляє,
Хоче душу взяти в височінь.
Обіцяє спокій біля раю
Доки Бог судитиме життя,
Пукнет Америка, пукнет Европа,
Пукнет Китай - все поймут будет «жопа».
Пукнет Россия - никто не услышит,
Русский медведь еле жив еле дышит.
Валенки хвост распушили чрезмерно
Чтобы Китаю понравиться верно,
Зима прощатися не хоче,
То заметіль то снігопад,
То сонцем лагідно лоскоче,
То зачарує в зорепад.
Іскриться сріблом у сугробах,
Бурульки сяють мов кришталь
Розірвалася душа на шмати
Як дійшла до мене звістка що ти
Свою голову на груди схилив
Коли кров за рідну землю пролив.
Виглядала тебе сину шодня,
Йшла шукати будь-коли навмання,
Коли не радує весна ...
Тоді коли у серці туга
Що безпорадністю страшна
Коли немає поряд друга.
Коли стає чужим весь світ,
Кохання звабливо глузливим,
За землю, за волю, за щастя народу
Здавна українці життя віддають.
Козацькому роду нема переводу,
Героями Воїни мужні стають.
В двобої смертельнім із ворогом лютим
Віч-на-віч нащадки козаків зійшлись.
Останньою надія помирає,
Давно відомий вислів мудреців,
Вона останній подих забирає
І погляд що останнім відлетів.
Остання означає нездійсненна,
Це мрія що наснажує в житті,