Тінь ...
Ви щасливі, палаючі зорі,
Шепіт лине між вами крізь вічність,
Вам доступні часи неозорі,
Світ існуючий і потойбічність.
Ви щасливі, даруєте долі,
Ваші промені всесвіт долають,
І там де зоряний світанок
Нам дарував свої вогні
І втаємничений серпанок
Зникав із ніччю в вишині,
Лишили ми своє кохання
Відверте й щире мов маля
Мій Бог, не дай мені зомліти
Від туги, суму та журби.
Я слабну ніде правди діти
Від ворожнечі та ганьби.
З ганьби що сил нема на спротив,
Що не чекаю кращих днів,
Не Киплинг я, не проповедник.
Случайный Гошин собеседник,
Забрёдший спьяну не туда.
Такая, в общем, ерунда ...
Сказать "Аминь" легко и просто
Средь всероссийского погоста,
На захист рідної землі від окупантів
Чоловіки постали мужньою стіною,
Що береже й життя і крам колаборантів
І боягузів - переляканих війною.
В боях кривавих хлопці ворога лупцюють,
Продажних зрадників заслужено карають.
І знову боротьба і знову втрати,
Трон труситься та все ж тримає міць,
Сатрап борців саджатиме за грати,
Приборкуватиме їх силоміць.
Та не здолати владі гнів народу
Який за власну долю бій веде
Біля мене зірка впала
На траву шовкову.
Подивилась, привітала,
Завела розмову.
Каже що була щаслива
У падінні з неба
Виглядаю його на світанку,
Виглядаю його серед дня.
До глибокої ночі на ганку
Сяйвом Місяць дарує вбрання.
Час марнує усі сподівання
Але в серці надія жива,
Сильно ватный мозг заело !
Не твоё собачье дело,
Сколько жить осталось мне.
Лишь бы не в твоём говне.
В Украину ватным свиньям
Путь заказанный отныне,
Глухої ночі Всесвіт грає
Свою Симфонію буття
І час і простір світлом крає,
Стає минулим майбуття.
Ця світломузика безодні
Спалахує та мерехтить,
Біжать роки, біжать нестримно,
Уносять дні і почуття.
Вже сивина, на серці зимно,
До мрій немає вороття.
Що не збулося вже забулось,
Зірки до себе не зовуть.
Досвітні вогні де-не-де засвітились,
За ними обличчя суворі з’явились,
Рішучі та мужні, готові до бою,
Готові боротись, не жити з ганьбою.
Ганебна покора, ганебне мовчання,
Злочинні закони, нахабні знущання,