Тінь ...
Не рвіть мені душу лелеки
І серця не крайте мого,
У співах журливих далеких
Не кличьте до братства свого.
За сонцем мені не летіти,
Не бачити рідних країв,
Йду життям наче полем без краю,
Знаю що до кінця не дійду,
Де впаду бездиханний не знаю
Але з цього шляху не зійду.
Хай там як проте вперто прямую,
Час долаючи власним життям.
Стягом бело-красно-белым
Над протестом гордым смелым
Беларусы вдохновились
И под ним объединились.
Реет флаг, несёт свободу
Беларускаму народу.
Віє вітер, віє буйний, носиться по світу.
Все він бачить, все він чує ніде правди діти.
Вітер віє, вітер сіє, вітер поливає
Ген за обрій надвечірнє сонечко сідає.
Вийшла з хати дівчинонька долю виглядати.
Кажуть люди, щастя буде - треба покохати.
Борис Стомахин, узник чести,
Гражданский долг в протест возвёл.
Тиран всесильный в подлой мести,
Семь лет тюрьмы ему отвёл.
Заставить замолчать поэта,
Сатрап мечтает каждый час.
Мій друже знай, засяє знов
Свободи зірка з небокраю,
Без зайвих рухів і розмов
Народ змете злочинну зграю,
І з українського розмаю
Розквітнуть щастя і любов !
Над землею летять чорні ворони,
На біду на нещастя мені.
Пір'я падає з них на всі сторони
Чорним горем на долі земні.
Чорні ворони, чорні ворони,
Я на захисті миру стою.
Ингерманландия приветная красивая,
Меня зовёт её найти и обрести.
Она раскинулась привольная счастливая,
В краях куда лишь память может привести.
Пророчит славу ей опять волна балтийская,
Её звезда горит пожаром в небесах.
Сиділа доля край дороги,
Чекала кращої доби,
Натерла бідолашна ноги,
З обличчя спала від мольби.
Молила Бога сили дати
Знайти сірому-жебрака
Війні не вийде ставити умови.
Війна питань про мир не задає.
Не розуміє смерть людської мови
Й часу для перемовин не дає.
Війна людей про мрії не питає
І боронити змушує життя.
Моє життя закреслила війна.
Як хмара чорна світло мрій закрила,
Собою мирне сонце затулила,
Мене солдатом назвала вона.
Окоп, гармата, канонада, бій.
Мені і цього разу пощастило,
У зболеного серця вічний сум
Який від нього друзки віддирає,
Скривавлене пронизливістю дум
З тривогою в майбутнє зазирає.
З минулого страждання і журба
На пекло перетворюються в часі.