Оксамитові обійми дарує мені щодня чийсь погляд,
та кожен із них далекий, як от осінню журавлі.
Я плекаю в собі кожен святий і не дуже святий спогад,
що колись фарбував собою мої пусті дні.
Живучи у теперішніх муках, згадую муки минулих днин:
як вороння вони всі злітаються й ґвалт вчиняють,