Неоніла Гуменюк
Наше літо квітуче забрали лелеки,
І на коси упали нам сивії роси,
Це вже осінь життєва прийшла, уже осінь.
Тільки в серце своє не впускаймо її,
Хай ще довго витьохкують там солов"ї.
Хоч невтомної праці дозріли плоди,
Все на світі знає він, всюди ж побував,
Лугами широкими й високими горами,Лісами дрімучими подорожував.
Мандрував далеко так, аж за океанами,
Повернувся все ж таки до країв своїх.
Осокори слухають оповідки гарнії,
Багато цікавого дізнаються з них.
Взяла. як ішла у гості,
Щедро його розсипала.
Кругом біло-біло стало.
Вітер срібло те збирав.
Кучугури намітав.
А мороз сердитим був,
чаєчки біленькі крила,
Ромашок білі пелюстки.
У білому вся наречена,
Приходять іноді й до мене
І віршів білих теж рядки.
2015 р.
А річка-змійка унизу біжить
Поміж береги круті високі,
Гривасті коні в лузі розбрелись.
Така краса, хоч бери пензля в руки
Й пиши картину, все це зображай,
Щоб пам"ятали діти та онуки,
Її стежками ми йдемо удвох.
То ж щиросердно ми одного просим.
Щоб трохи ще здоров"я дав нам Бог.
Щоби могли ми вранці прокидатись
І бачити осінніх днів красу
Та насолоджуватись нею до останку.
Кохана людино.
Ти не остуди його і не порань
Поглядом зимним.
Життя моє теж все належить тобі
І кожне слово.
Бути з тобою у щасті й біді
Хоча надворі лиш травневі дні,
Дощу чекали листячко і стебла,
Городина та трави запашні.
Просили пити квітоньки на грядці,
Ще - вишні молоденькі у саду,
Бо без води всьому живому важко.
Торкнувся деревам до скронь,
Отави давно вже покошені,
Горить горобини вогонь.
Кружляє, кружляє і падає
Жовтогарячим дощем
Листя.Про літо ж нагадує
Давно віднесла ген за обрій,
Як вітер промчала юність моя,
Вже й зрілість стоїть на порозі.
Зів"януть літа, мов трава споришу,
Птахами полинуть у вічність.
Питаєте що по собі залишу?
Обліпили цвіту пелюстки,
Наче бджілки квітку грушу-дичку.
Росте так й недоглянута ніким,
Бо любить волю і повітря свіже.
Її голублять сонця промінці,
Вітерець пісню присвятив для неї.
Зігріла серденько коханням твоїм.
Любов"ю я дихаю на повні груди,
Її посилаю тобі навзаєм.
Окрилені радістю, сповнені щастям,
Удвох зустрічатимемо кожен день,
Життя наше сонячним буде й прекрасним,
