Скальська Світлана
Стація 6
Я маю Вероніку теж свою,
Це подруга моєї мами,друже.
Що мала вмру в Господа тверду,
Можливо вмовить маму,допоможе,
Й напевно мою маму в розумить,
Стація 13
Тіло Ісуса здіймають з хреста
Тебе здіймають із хреста,
Ти вже помер мій любий Боже,
Ридає Діва Пресвята,
І учень Твій ридає тоже.
Стація 8
Ісус потішає єрусалимських жінок
Ненависть люта у очах
Людей тих,що бажав прозріння.
Штовхання,злоба,хижий страх,
Обмови,сміх з мого падіння.
Гора Голгофа, день, пітьма,
Все полонила темнота.
Сонце проміння заховало,
Коли Ісуса розпинали.
Ридала грішная земля,
Струмками кровяна роса,
Йшов через марево знущань,
Падав в знемозі на каміння,
Немов пянів від болю ран,
В собі душив я голосіння.
Думав не винесу страждань,
Не приведу люд до спасіння,
Стація восьма
Ненависть люта у очах,
Людей тих,злоба,хижий страх,
Одержав не лиш біль в словах,
Ісуса вкладають до гробу Стація чотирнадцята
Мене обвили в смужки з полотна,
Немов у ясла,в гріх той положили,
В ньому спочило тіло,а душа
За всіх молилась,люди щоб прозріли.
Щоб смерть моя даремна не була,
Стація 3 Перше падіння
О Боже,та це ж божевілля,
Та чи спасуся від падіння,
Хоч моя мати завжди плаче,
І сліз мабуть ніхто не бачить,
Але ж для мене це ридання,
Стація 10
Третє падіння
Вже дуже скоро смерть моя,
Але ж батькам моїм байдуже,
Вже гроші платять лікарем,
Позбутись мене хочуть дуже.
Стація 7
Коли досліджую Христе,
Твій біль від другого падіння,
В думках я бачу мами тінь,
Що хоче смерті моєї й тління.
Для неї я одна з проблем,
Україна Моя
1
Я живу на землі, де гаї калинові,
Волошкові поля, а в них маки червоні
Що цвітуть у полях, й наче крапельки крові,
Що померли в боях,за Вкраїну з любові
12 стація
Ісус помирає на хресті
Хреста підняли догори .
На нім Мій Син висить розп’ятий.
О скільки болю і журби
Зійшлось в мені . Його ж я мати